що викриває

См. также в других словарях:

• викривальний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• викривальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• викривальниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• викривання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• викривати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• викриватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• викривач — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• викривачка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• викривальний — а, е. 1) Який викриває кого , що небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. 2) Пов язаний з викриванням …   Український тлумачний словник

• викривальник — а, ч. Той, хто викриває кого , що небудь (див. викривати 1), 2)) …   Український тлумачний словник

• викривально-сатиричний — а, е. Який викриває, розвінчує засобами і жанром сатири …   Український тлумачний словник